5 вересня 2025 року перестало битися серце нашого колеги, машиніста тепловоза управління залізничного транспорту гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг» Сергія Кобзіна. Сергій став на захист України у травні минулого року. Він був молодшим сержантом, навідником артилерійського взводу. На жаль, Сергій Кобзін помер у лікарні у період проходження військової служби.

Заступник начальника локомотивної служби УЗТ ГД Анатолій Маціборський працював разом з Сергієм Кобзіним з 2017 року. Він пам’ятає Сергія, як відмінного працівника та чудову людину. «Сергій працював машиністом маневрового локомотива, – розповідає Анатолій Маціборський. – Його екіпаж складався з таких же досвідчених та сумлінних машиністів, як Кобзін. Вони тримали техніку у зразковому стані, і так само зразково працювали. Завжди позитивний і врівноважений, Сергій спокійно брався за будь-яку справу, доводив її до завершення. Він передавав свій досвід молодим колегам».

Іван Максимов є одним з тих, в кого Сергій Кобзін вклав часточку своєї душі. «Я прийшов працювати в гірничий департамент, в управління залізничного транспорту помічником машиніста тепловоза ще у 18-річному віці. Саме Сергій зробив з мене фахівця. Він терпляче та цілеспрямовано навчав мене всього, що знав та вмів сам, – згадує Іван Максимов. – Сергій щиро цікавився моїми справами, здоров’ям моїх батьків, давав надзвичайно потрібні, мудрі поради, професійні та життєві, завжди підтримував, допомагав. Він сприяв формуванню мене не лише як фахівця, а ще й як особистості. Я досі не можу відійти від страшної звістки про його смерть. Безмежно вдячний йому за все. Завжди про нього пам’ятатиму».

Щира подяка та вічна пам’ять нашому захисникові Сергію Кобзіну.