Кар’єра відомого українського полярника криворіжця Миколи Маковія розпочиналася з нашого підприємства та набирала обертів у Антарктиді за мінус 70 градусів за Цельсієм, а подекуди й нижче. Як крижані мінуси та інші випробування привели його до успіху почесний громадянин Кривого Рогу та Києва розповідав школярам міста на зустрічі у музеї історії «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Ця зустріч мала передісторію. Під час екскурсії залами музею історії нашого підприємства учні Криворізької гімназії № 66 дуже зацікавилися «найхолоднішим куточком» – стендом з артефактами, фотокартками та особистими речами з антарктичних експедицій Миколи Маковія.

Він відомий полярник України, який 15 разів ставав учасником експедицій в Антарктиду, чотири рази перетинав Південний полюс, здійснив подорож на Північний полюс та двічі підкоряв Гімалаї.

Підлітки поцікавилися, а що поєднує полярника з металургійним підприємством? Про це їм розповів сам Микола Маковій.

Свій професійний шлях він розпочинав саме тут, у залізничному цеху № 2, де п’ятнадцять років працював машиністом тепловоза. А перша його подорож до Антарктиди була відповідальним відрядженням. У крижаних умовах він працював техніком-механіком загону санно-гусеничних машин. Згодом Микола Іванович став інженером транспортного загону, інженером з життєзабезпечення станції, керівником арктичних експедицій.

«Хочеться якнайбільше розповісти молоді про складне, в умовах постійного холоду, але дуже цікаве, щедре на природу антарктичне життя та ще більше заохотити хлопців та дівчат опановувати нових знань, які обов’язково приведуть їх до кар’єрних успіхів у різних галузях життя, – сказав Микола Маковій. – А ще такими зустрічами я хочу морально підтримати молодь, надати їм впевненості у собі, адже їм за часів війни дуже важко. Особливо складно будувати плани на майбутнє, окреслювати свої перспективи. Розповідаючи їм про свій шлях до Антарктиди, життя та роботу там, людські взаємовідносини, підтримку одне одного, я на своєму прикладі хочу довести, що людина може подолати усі перешкоди, була б мета та бажання і наполегливість у її здійсненні. Розповідаючи цікавих історій про Антарктиду та з численних подорожей світом, я хочу розширити світогляд молоді, надати жаги до активного життя».

Дмитро Гурбанов, 14 років:

«Захід унікальний! Мені дуже сподобалося. Ось так, наживо, а не з інтернету, про Антарктиду я жодного разу не чув, особливо від людини, яка багато років працювала там. Цікаво, що туди він потрапив з нашого криворізького металургійного підприємства. До речі, мій тато теж працює тут. Слухаючи Миколу Маковія, я зрозумів, щоб досягти успіху треба бути спеціалістом у своїй справі, треба багато вчитися. Я ще не визначився з професією, хоча деякі плани вже є. А ще мені теж дуже хочеться подорожувати, бачити нові країни, знайомитися з їхньою культурою, з людьми, а потім вже самому розповідати історії про свої мандри».

Каміла Герула, 13 років:

«Коли слухала полярника, візуально уявляла собі картинки Антарктиди. Наприклад, холодно, вітер, заметіль, а там вирує життя – працює українська станція імені Вернадського, у холодному морі плавають кити, на березі живуть пінгвіни, літають птахи. Звичайно, знаходитися там важко, я це добре розумію, але люди долають труднощі. Було дуже щиро, коли Микола Іванович показав талісман, який носить с собою – це фігурка маленького пінгвінчика. За склом стенда у музеї теж стоїть опудало пінгвіна, зараз піду ще раз подивлюся на нього. Тепер для мене це не просто експонат музею.

Сьогодні я зрозуміла, що мрії можуть здійснюватися, якщо справа тобі подобається, вона приведе до успіху. Микола Маковій взяв участь у багатьох антарктичних експедиціях, це значить, що його професія йому до душі, тож він у ній досяг певних вершин». 

Богдан Ткаченко, 14 років:

«Мені найбільше вразила історія першого приїзду Миколи Маковія до Антарктиди та його перший похід до Південного полюсу. Я навіть не уявляв, які там низькі температури, і як людям важко їх витримувати. Дуже цікаво було слухати про пінгвінів та взагалі про тварин, які живуть серед холоду. Хочеться побачити їх на власні очі. Ще мені захотілося більше дізнатися про «АрселорМіттал Кривий Ріг», бо про нього ми знаємо тільки те, що там виробляється метал. Я ще не знаю, ким мені бути, а коли послухав полярника, й собі захотілося отримати якусь корисну професію, відкрити для себе щось нове. Для початку буду вивчати Криворіжжя, історію нашого промислового міста».

Поліна Пахоменко, 14 років:

«Шлях Миколи Маковія розпочинався з металургійного виробництва. Зараз це «АрселорМіттал Кривий Ріг», де працює багато людей, тривають численні складні процеси. Тут починався кар’єрний шлях багатьох особистостей, яких знають в Україні та світі. Тут працюють батьки та знайомі моїх друзів. Тож нам було цікаво дізнаватися про історію підприємства, тим більш, слухати розповідь такої відомої людини, як Микола Маковій, який теж працював тут та звідси отримав путівку у життя».