Чотири тисячі «квадратів» – до ладу
Війна довела всім, що працювати – краще, ніж не працювати. А працювати, коли навкруги все прибрано і гарно, ще й приємно. Це добре розуміють і працівники кисневого виробництва. Саме тому від початку війни вони прибрали та облаштували більш ніж 4000 квадратних метрів цехової території.
Начальник кисневого виробництва Володимир Черногоров з неприхованою гордістю розповів про велике прибирання в цеху. За його словами, люди завзято беруться до роботи і створюють собі комфортні умови на дільницях. «Раніше територію прибирали працівники підрядної організації. Зазвичай виділених коштів вистачало лише на те, щоб довести до ладу головну дорогу і ще пару квітників. Цього року через війну та скорочення витрат люди самі взялися за благоустрій. Працюють сумлінно та завзято. І цех наразі не впізнати», – розповів Черногоров.
Для початку замели дороги і алеї, прибрали сміття. Далі було очищення газонів від мотлоху і бур’янів. Особливо довелося попрацювати в місцях колишньої дислокації не дуже сумлінних підрядників. Паралельно білили бордюри та дерева, посадили квіти на клумбах, пофарбували огорожі та інші металоконструкції. Всі люки, які вже не використовуються, засипали щебенем, а разом з тим підсипали та забетонували проблемні ділянки доріг. Крім того, часткова зупинка виробничого обладнання дозволила від’єднати ділянки трубопроводів, які вже не експлуатуються. Вони поступово вирізаються на металолом. Отже, кисневики використали час з користю. І роботи тривають.
А ще на стіні виробничого корпусу з’явилося колоритне графіті, яке додає оптимізму. Це дерево роду з жовтими та блакитними плодамисерцями. Його намалювала машиністка компресорних установок Ольга Сокуренко.
«Ой, ви знаєте, перші тижні війни були дуже важкими у моральному плані, – говорить Ольга. – Було бажання якось відволіктися, покращити настрій собі й людям. І спало мені на думку намалювати яскраву картину, щоб її всі могли бачити. Пішла я до свого керівника. Наташа підтримала ідею, виділила фарбу. Коли взялася за справу, то навіть незчулася, як картина була готова. Колегам сподобалося. Коли їдемо на роботу, то тепер бачимо наше дерево. А наш водій, Вася, ще й жартує, щоб ми серця з дерева не зривали. Я впевнена, що дерево роду принесе нам удачу та перемогу!».
