Чи можливо бути чарівною та успішною, впевнено створювати та вести бізнес, розвиватися та залишатися люблячою дружиною, матусею, сестрою, подругою, наставницею та красунею одночасно? Реально і можливо. Це підтверджує досвід учасниць третього жіночого форуму нашого підприємства «Бо жінка». Цьогоріч форум зібрав понад 230 жінок з «АрселорМіттал Кривий Ріг» та дочірніх підприємств.

Яку б професією не обрала жінка, якою б справою вона не займалася – пані прагне зробити все якісно, професійно, з перспективою на майбутнє. Успіх, мотивація, впевненість у своїх силах, сміливість рухатися вперед, будувати кар’єру, ділитися досвідом і завжди залишатися привабливою та чарівною – ці основи закладені в ДНК кожної жінки. Та щоб все закладене природою розвивалося, потрібно над цим працювати протягом всього життя.

Цьогорічний жіночий форум об’єднав представниць різних цехів та підрозділів наших підприємств. Панельні дискусії були присвячені темам кар’єри та жіночого бізнесу у воєнний час, підтримці ментального здоров’я, мистецтва завжди залишатися собою. Також жінки говорили про гармонію та баланс у побудові кар’єри, особистісному розвитку та родинних відносинах.

Послухати, підтримати, а можливо й подискутувати з експертками-спікерками на форум прийшли чоловіки: генеральний директор ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо, директор департаменту з продажів в Україні та країнах СНД Євген Чумаченко, заступник генерального директора з технології та стратегії підприємства Йожеф-Левенте Ксапо, заступник генерального директора з постачання Олександр Білянський, директор департаменту з корпоративних комунікацій Володимир Гайдаш.

В цей день чоловіки, звісно ж, в усьому погоджувалися з прекрасними пані. Мауро Лонгобардо зазначив, що зараз чимало сподівань та випробувань лягли саме на жіночі плечі. І на нашому підприємстві сьогодні чимало жінок-керівників, жінок-лідерок, тож гендерний баланс дотримується. З вдячністю за підтримку, за тепло та затишок, які дарують чоловікам силу та змогу захищати, розвивати та рухати вперед бізнес, виробництво, втілювати в життя найсміливіші ідеї та проєкти – запрошені гості-чоловіки форуму відзначили, що це є чи не найголовнішою складовою успіху кожної справи. Жінки вміють дарувати чоловікам крила. І цьому приклад усі учасниці, яких зібрав цьогорічний форум.

Запрошені жінки-лідерки поділилися з учасницями форуму історіями власного успіху, розповіли про особисте, про роботу та родину, про те, яким був їхній шлях розвитку, про виклики та випробування, а також про те, що їх надихає та надає сили жити, радіти життю та відчувати себе найкращими та найуспішнішими пані.

На канікулах – до суду

Олена Бізяєва, директорка департаменту з правових питань та взаємодії з державними органами ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»:

«Мій професійний шлях починався з книжок, я багато читала, зокрема і твори Артура Конан Дойля. Так в моєму серці оселилась «правова романтика». От як можна віртуозно з’ясувати… хто ж вбивця? У дитинстві ми з моєю подругою мали таке секретне місце, де ріс кущ, біля якого хтось розкидав різноколірне скло. Ми знаходили його уламки та кожного разу вигадували нову історію, внаслідок якого порушення закону цей уламок там опинився.

Коли я навчалася у старших класах школи, то на літніх канікулах пішла… до суду, він знаходився поруч біля мого будинку. Мене взяли до канцелярії. Там я робила виписки з судових вироків, та у якості підмінного секретаря вперше взяла участь у судовому засіданні. Це допомогло мені визначитися з професією, я вступила на правознавчий факультет до Київського національного економічного університету, філія якого, як ви знаєте, знаходилася тут, у Кривому Розі. Згодом доля привела мене на підприємство, де я працюю з 2000 року. Я починала з посади звичайного юрисконсульта, з роками моя кар’єра розвивалася, зараз на підприємстві я очолюю департамент з правових питань та взаємодії з державними органами».

Щоб працювати, підкорила «Еверест»

Катерина Залозних, директорка департаменту з персоналу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ПП «Стіл Сервіс»:

«З двох років я зростала у Кривому Розі, і це місто є моїм рідним. Я з сім’ї військових, тому в дитинстві і мріяла стати шпигункою або військовою, але моя любов до іноземних мов перемогла і я закінчила Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету за спеціальністю “Міжнародна економіка”.

Згодом мені запропонували взяти участь у програмі розвитку молодих спеціалістів – «Еверест», яка розпочиналася в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Я вирішила спробувати себе, але навіть й не уявляла, який складний там буде відбір. Нас наче у космос відбирали. Були психологічні тести, перевірки на знання англійської мови, та центри оцінювання – коли 8 годин вирішуєш різні завдання та кейси, а команда експертів оцінює тебе. Моя перша співбесіда була з фінансовим директором. Але вже тоді я розуміла, що хочу мати справу не тільки з цифрами, але і з людьми. Тож я прийшла в департамент з персоналу, де і розпочалася моя кар’єра. Починала зі стажерки, потім була перша керівна посада, згодом я вже керувала декількома відділами. Два роки тому я стала директоркою департаменту з персоналу спочатку ПП «Стіл Сервіс», а згодом і ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». У роботі мені завжди допомагав позитивний настрій та віра в те, що все вийде, адже моє гасло – якщо я поставила собі мету, то я обов’язково досягну результату».

Місяць, який триває три роки

Ірина Водоп’янова, заступниця начальника цеху з ремонтів парогазового цеху:

«Мій стаж роботи на підприємстві складає 25 років. У 2000 році я влаштувалася сюди слюсаркою-інструментальницею, а за п’ять років мені запропонували стати інженеркою з охорони праці. Це були дуже цікаві, корисні та надзвичайно динамічні 14 років роботи. Згодом я перевелася до енергодепартаменту, де працювала інженеркою з ремонтів. Коли розпочалася повномасштабна війна і мобілізували заступника начальника парогазового цеху, мені запропонували спробувати місяць попрацювати на його посаді. І цей місяць триває вже три роки! Робота у мене дуже цікава. Я працюю переважно у чоловічому колективі, але добре знаюся на своїй справі. Важливо чітко поставити задачу, а далі вже справа за фахівцями. Вони у нас найкращі, тому я завжди знаю, що все буде виконано вчасно та якісно. Я вже маю певний досвід, але продовжую навчатися та опановувати нове. І завжди кажу, що у житті я пливу за течією, але роблю усе можливе, щоб течія вела мене у правильне русло».

Творчість, яка допомагає іншим набути впевненості у собі

Вікторія Левченко, акторка театру і кіно, тренерка, продюсерка, наставниця з голосу для експертів та бізнесу, керівниця та засновниця  театральної студії «Аншлаг» та тренінгового центру для дорослих:

«У мене багато напрямків роботи, але усіх їх об’єднує одне – розвиток особистісних навичок. Акторську професію я здобувала у місті Дніпро. Пам’ятаю, що казала своїм рідним, навіть ногами тупотіла, що ніколи не повернуся до Кривого Рогу. В результаті я повернулася до рідного міста і 14 років прослужила у криворізькому театрі імені Т. Шевченка. Зараз я дякую долі за це. У театрі я зіграла багато ролей, розвивалася у творчості, навчилася бути впевненішою в собі, презентувати себе і, в якийсь момент зрозуміла, що з цим можу допомогти іншим. Я заснувала свою студію, де зараз працюю спікеркою, тренеркою, продюсеркою та психологинею, адже я здобула ще й психологічну освіту. Розпочинати свою діяльність довелося за важких часів пандемії ковіду, потім повномасштабного вторгнення. Задач багато, працювати важко, але мене завжди надихають любов до професії, бажання ділитися з іншими своїм досвідом та вміннями. У моїй студії зараз займаються 65 дітей та підлітків, віком від 3 до 18 років. Також я працюю і з дорослими людьми. Коли я починаю аналізувати пройдений шлях, я розумію, що мені цього замало, що я хочу зробити набагато більше, і моя внутрішня енергія знову рухає мене вперед».

Власний бренд, який розпочався з інвестиції у 80 гривень

Марина Капітон, засновниця бренду Korica Botanical, хімік-технолог, парфумерка:

«Зараз наш криворізький бренд вже відомий в Україні, все більше про нашу продукцію дізнаються і за кордоном. А починалося все з цікавих доленосних подій, які могли б стати навіть сюжетом індійського фільму (усміхається). А якщо серйозно, то все розпочалося з того, що я планувала стати програмістом. Мені купили комп’ютер, я ходила на курси. Все змінилося за два місяці, я стала студенткою… біохімічного факультету. Моя кар’єра поступово розвивалася у цьому напрямку, але, як буває у більшості жінок, – вітаю тебе, декрет. Проте це мене не зупиняло, мені дуже хотілося ще чимось займатися. В інтернеті я побачила ідею – створення власноруч засобів догляду, наприклад, того ж мила. І мені теж захотілося це зробити, адже освіта дозволяла, я добре розумілася на цьому. Моя перша інвестиція у бізнес була, ну, дуже великою – 80 гривень. Зараз я вже маю власний бренд, ми випускаємо сертифіковану натуральну косметичну продукцію. Хоча моя професія і технологічна, але насправді вона дуже творча. Ми робимо парфуми, гелі для душу, креми, помади тощо. Але не думайте, що все було так легко. Все, як на тих гойдалках – то до гори летиш, то падаєш донизу. Іноді мені так важко буває, що я кричу «Все, закриваємося!» Потім попускає, і ми рухаємося далі. Зі мною працюють дуже гарні та професійні люди, які підтримують мене та надихають».   

Від слів – до справ

Запрошені спікерки форуму провели для учасниць майстер-класи.

Сертифікована психологиня EuroPsy, здобувачка ступеня PhD, арттерапевтка, керівниця служби психологічної реабілітації «Простір відновлення військових і цивільних «Гарт» Євгенія Журавель поділилася з учасницями форуму поділилася досвідом як запобігти професійному вигорянню, знайти в собі внутрішню опору та піклуватися про себе. Ви знаєте, наприклад, що «нічогонероблення», хвилини відпочинку та релаксу за чашкою кави – це не лінощі, а внесок у своє відновлення? Усі присутні на майстер-класі мали змогу оцінити свій внутрішній стан і дізнатися, якщо є проблеми, як зарадити цього. І це лише декілька цікавих моментів з майстер-класу Євгенії.

Вікторія Левченко розповіла про голос людини, як елемент персонального брендінгу. Вона поділилася професійними секретами успіху публічних виступів, як працювати над собою, щоб почуватися впевненіше на публіці, як за допомогою такого інструменту, як голос, краще донести свою думку та впливати на співбесідника. З її майстер-класу учасниці мали змогу дізнатися та навчитися практичних вправ, які допоможуть кожному голосу у прямому та переносному сенсі звучати голосніше і впевненіше, що, своєю чергою, рухатиме до успіху в кар’єрі та по життю.

На завершення форуму на всіх чекав творчий майстер-клас з розпису сумок-шоперів. «Малювати – це цікаво, легко, захопливо. Це допомагає розвантажуватися психологічно, це підтримка свого емоційного стану, можливість відпочити та приділити декілька годин собі», – впевнена Оксана Поліщук, директорка художньої школи імені Васякіна.

Малювати можуть усі, треба лише захотіти та спробувати це зробити. На майстер-класі Оксана познайомила  жінок з техніками малювання. В результаті кожна учасниця майстер-класу створила власноруч свій неповторний шопер, а задоволення від процесу та отриманого результату стали додатковими бонусами.

Світлана Кудінова, фрезерувальниця рудоуправління ГД:

«Я вперше на такому форумі. Мені дуже цікаво, я почула багато корисної інформації, дізналася про досягнення жінок, які на власному досвіді доводять, що в житті немає нічого неможливого, головне хотіти щось зробити. Найголовніше, що я отримала позитивні емоції від чудової атмосфери та відволіклася від життєвих проблем та тих, що пов’язані з війною. Я хочу побажати усім жінкам бути здоровими, щасливими, піклуватися про себе. А ще хочеться миру, щоб нарешті ця війна скінчилася».

Оксана Колісниченко, бухгалтер обліку заробітної плати:

«У кожної жінки завжди багато турбот. На роботі треба все встигнути зробити, потурбуватися, щоб дома було все гаразд, піклуватися про своїх рідних. А тут ще й постійні стреси, пов’язані з війною. Цей форум допоміг мені бодай на декілька годин зупинитися у цьому марафоні, подумати про себе, адже ми самі маємо піклуватися про своє здоров’я, як фізичне, так і ментальне. Мені було дуже цікаво почути історії наших спікерок, особливо керівниць нашого підприємства. Зачепила історія Марини Капітон. Я навіть й не знала, що у Кривому Розі є люди, які виготовляють парфумерію та косметику. А ще я зрозуміла, що інвестиції у власний бізнес, у свій розвиток можуть бути не такими вже й космічними. Головне – бажання щось робити та не зупинятися на шляху до своєї мети».

Вікторія Яблонська, операторка пульта керування агломераційної фабрики:

«Атмосфера форуму неперевершена. Останнім часом нам усім не вистачає подібних заходів, де і душа б трохи відпочила, і нова корисна інформація лунала, і історії, які надихають, були. Бачите, як жінки радіють, але вдома, я це точно знаю, що деякі й плачуть. І я була однією з них, бо нещодавно мого сина-військовослужбовця було поранено. Зараз син лікується, а я знаю, що все буде гаразд. Я хочу, щоб відчуття щастя було у кожної жінки. Щоб у нас завжди було бажання красиво одягатися, робити макіяж, парфумитися і відчувати себе найбажанішою, найпотрібнішою: у своїй родині та у своїй справі». 

Більше фото за посиланням: https://fex.net/uk/s/vbrmd3t