Оксана Петрушевська, яка працює кранівницею у доменному цеху № 1, виготовляє патріотичні стрічки та передає їх бійцям на фронт.

Оксана бережно перебирає жовто-блакитні стрічки, оздоблені бантиками, квіточками, гілочками калини, дзеркальними намистинками. За час війни вона зробила таких стрічок вже дуже багато. Стараннями волонтерів вони «розлетілися» по різних фронтах до наших бійців, які захищають Україну.

«Вони додають сил, віри в себе, надихають на скорішу Перемогу. А ще вони дуже красиві!» – такі відгуки про ці стрічки надходять Оксані від наших воїнів. І це надихає її на створення нових стрічок, в які вона вкладає ще більше любові та натхнення.  

Оксана Петрушевська

З Оксаною ми зустрілися напередодні її робочої зміни. Вже впродовж 18 років вона працює кранівницею у доменному цеху № 1, зараз за допомогою крану перевозить потрібну сировину та інші матеріали для доменної печі № 6. Оксана говорить, що дуже любить свою роботу і пишається нею. А ще рада тому, що може власними руками робити речі, які приносять іншим гарний настрій і навіть стають оберегами.

«Я дуже люблю все гарне і вже давно майструю, – розповідає Оксана Петрушевська. – Наприклад, робила сувеніри. Виходило гарно, друзі та сусіди в мене їх навіть на подарунки розбирали. Та з початку війни я почала робити саме патріотичні стрічки. Це стало для мене якоюсь потребою. Початок війни я зустріла на роботі. Після числених новин про обстріли та наступ ворога настрій був дуже важкий. Як і багато інших людей, я не знала, що буде далі, що мені робити. Але, разом з тим я вже тоді відчувала, що ми впораємося із навалою ворога. А щоб скоріше це сталося, нам треба допомагати один одному. Я вирішила підтримувати людей морально. А для цього почала дуже багато робити таких патріотичних стрічок і дарувати їх людям».  

Перші стрічки Оксани поїхали на фронти разом із… волонтерською тушонкою. Її виготовляла з іншими волонтерами подруга Оксани Майя. Патріотичними стрічками жінки прикрашали банки та пакунки зі смаколиками для бійців. Туди ж клали й інші стрічки, щоб хлопці чіпляли їх на форму чи на зброю. Відгуки від бійців приходили дуже позитивними, деякі казали, що у них одразу настрій підвіщувався, коли бачили таку красу.

«Підтримувати наших – це для мене найголовніше завдання, тим більше, що мій чоловік теж служить в ЗСУ. Він колишній військовий, тому його досвід та навички зараз надзвичайно потрібні. Він був одним із тих, хто звільняв Херсон, я дуже пишаюся ним, – продовжує Оксана Петрушевська. – Я йому теж зробили оберег, передала купу стрічок для його побратимів та попросила триматися і залишатися живими. Якщо потрібно, нароблю ще купу таких стрічок, адже за день я можу створити 100 штук. Є в мене одна мрія – хочу подарувати такий патріотичний оберег нашому Президенту Володимиру Зеленському. Я вже навіть зробила стрічки для нього. Якщо буде така нагода – подарую обов’язково».