«Моя мета – жити гарно, активно та ніколи не сумувати», – говорить змінний майстер основної виробничої дільниці верстатів з ЧПУ ремонтно-механічного цеху № 2 Наталія Луценко.

Сорок три роки тому до РМЦ-2 прийшло дівча з палкими очима і щирим захопленням працею з верстатами. Ще у школі на УВК Наталія познайомилася з токарською справою. Згодом вона поєднала навчання мехобробці в інституті та працю на заводі.

«Робота на нашому підприємстві стала для мене по-справжньому родинною справою, – говорить Наталія Луценко. – З моїм чоловіком Валентином ми познайомилися ще в інституті, згодом працювали в рідному РМЦ-2. Тут же працював токарем мій брат Олег, племінниця і зараз працює токарем, невістка, мій зять працює в гірничому департаменті. Отакий собі виходить родинний підряд. Ми всі любимо наш завод, наше підприємство, і це не просто слова. Я жодного разу не прийшла на роботу у поганому настрої, мене тягне сюди, бо люблю людей, які працюють поряд. А процес обробки заготовок для мене взагалі – мистецтво! Сприймаю кожен ремонт як виклик, як змагання. З кожним новим замовленням мене охоплює азарт, я кажу своїм колегам: ну що? Потанцюємо? І вперед! Моя бригада – це 21 людина, 21 професіонал. Впевнена, що аби стати верстатником потрібно багато знати та вміти. Так, зараз в нас верстати з ЧПУ. Я вважаю, щоб вміти натиснути кнопку такого верстата потрібно народитися верстатником. Від цього натискання залежить подальший результат багатьох підрозділів. Ми наче сапери – не маємо права на помилку».

В цій пані вдало поєднується мудрість, сила, професіоналізм і по-справжньому жіноча тендітність та чуттєвість. Наталія дуже любить весну, яка завжди дарує надію. І квіти, особливо троянди та першоцвіти. Вона сама, наче квітка, притягує погляд до себе, хочеться чути її голос, вона просто заряджає позитивом кожного поряд. Хочеться сказати, що бригаді таки пощастило з очільником.

«Я на роботі маю піклуватися про кожного, дбати про його безпеку, підтримувати гарний настрій, – продовжує Наталія. – Якщо потрібно, то допомогти, порадити, підтримати. В мене у бригаді і чоловіки, і жінки. Я завжди колежанкам нагадую, що ми і у робочому одязі маємо бути справжніми пані. Тоді й у чоловіків настрій піднімається, з’являється натхнення бути кращими. Я навіть свято 8 Березня люблю на роботі проводити. Чоловіки вітають, всі посміхаються. А компліменти, як відомо, здатні творити дива з будь-якою жінкою. Вона тоді і вигляд матиме кращий за усіх, і приготує смачненьке, і порадує свого чоловіка. Тому чоловікам раджу не скупитися на увагу та компліменти, і не тільки на весняне свято!»

Наталія разом з чоловіком вже 36 років. Секрет сімейного щастя цієї родини в тому, що і Наталія, і Валентин одне для одного друзі.

«Я вважаю, що родину об’єднує кохання та дружба. Та й взагалі, коли чоловіка відривають від матері, то передають дружині, –  усміхається Наталія. – А якщо серйозно, то у родині має завжди «жити» увага, надійність та повага. У моїй сім’ї так і є. В нас спільні бажання. Зараз найголовніші з них – миру та Перемоги. Хай весна нас порадує не лише першими квітами, а ще й перемогами. Хай у повітрі вже відчувається ось ця довгоочікувана переможна нотка. Усіх дівчат та жінок  я вітаю з першим весняним святом – Міжнародним жіночим днем! Зберігайте в серці тепло до своїх чоловіків, підтримуйте їх. Це дає їм сили перемагати на всіх фронтах. Мені здається, що жінка має бути доброю та лагідною. А ще – коханою, ну, це вже натяк вам, чоловіки».