Двадцять років тому у житті машиніста дверезнімальної машини коксового цеху № 1 Андрія Сушка відбулися кардинальні зміни. Він працевлаштувався на наше підприємство того пам’ятного жовтня, коли «Криворіжсталь» увійшла до міжнародної компанії АрселорМіттал.

Все почалося зі спорту. Андрій Сушко – футболіст, він закінчив Дніпропетровський державний інститут фізичної культури. У чемпіонаті Кривого Рогу він грав за команду «Хімік» коксохімічного виробництва. Саме тоді Сергій і почув від тренера: «Граєш за нашу команду, працюй на КХВ». Сказано-зроблено, хоча й не відразу, на роздуми пішов деякий час.

На коксохімічне виробництво Сергій влаштувався на початку жовтня, саме напередодні тієї значущої події, коли міжнародна компанія АрселорМіттал (на той час Міттал Стіл) зайшла в Україну, а «Криворіжсталь» стала однією з її провідних підприємств.   

«Дванадцять років я працював дверевим, вже вісім – машиністом дверезнімальної машини, – розповідає Сергій Сушко. – Починав на другій батареї, а взагалі за усі роки я встиг поробити на усіх коксових батареях цеху. Тому на власному досвіді відчув, як воно раніше було, і як стало зараз – після модернізації та кардинальних перетворень обладнання. Пам’ятаю свій перший день роботи. Для знайомства з цехом, я прийшов у світлому костюмі, а пішов звідси увесь чорний (сміється). Зараз такого пилу тут вже немає. Старі КБ вже стали історією, до речі, я був серед тих, хто їх готовив до закриття. А на нових коксових батареях №№ 5, 6, які були збудовані компанією дуже швидко, все нове, сучасне та екологічне. Там впроваджена безпилова видача коксу. Коли кокс потрапляє до тушильного вагона, пил вже не розлітається, а уловлюється димососами та далі очищується через фільтри. А газощільні двері  коксових печей, які мають гнучкі ущільнювальні рамки, не дають шкідливим газам виходу з КБ. Та й фізично працювати на нових батареях стало легше. Технологічними процесами я керую зі зручної кабіни, де обладнання під рукою, взимку тепло, а влітку прохолодно».

З нагоди двадцятиріччя АрселорМіттал в Україні Андрій Сушко від всього колективу першого коксового цеху бажає рідному підприємству скорішого відновлення виробництва та розвитку. І, головне, щоб все це найскоріше відбувалося за мирних часів.