Практично все устаткування у відділенні безперервного розливання сталі (ВБРС) конвертерного цеху «АрселорМіттал Кривий Ріг» працює завдяки електроенергії. Підйомні крани, рольганги, стенди та багато іншого… Є ще багато гідравліки, але й там тиск рідини створюється електронасосами. Весь арсенал електроустаткування необхідно ремонтувати. Тому електромонтери у відділенні – люди незамінні. Серед них – бригадир електромонтерів ВБРС Роман Гаєвський.

«Свої перші усвідомлені взаємини з електричним устаткуванням я добре пам’ятаю. То був іграшковий катер з електродвигунцем, який ми запускали в акваторії фонтану у парку Богдана Хмельницького. І коли він поламався, мені вперше довелося ремонтувати електроустаткування, – усміхається Роман. – А далі був радіогурток з електромобілями. Там ми щось паяли, складали, ремонтували. Я хотів вчитися на фахівця з автотранспорту, але обставини склалися так, що вступив до металургійної академії за електромеханічним фахом».

На Романів вибір вплинула родина. Всі працювали на нашому підприємстві: тато Петро Васильович – у департаменті з якості, мама Людмила Павлівна – контролером ВТК, а брат Сергій – старшим майстром конвертерного цеху. Роман вивчився, і щоб потрапити на комбінат, йому разом з іншими випускниками довелося витримати додатковий іспит, практично кастинг.

«То було хвилююче дійство. На зустріч з нами прийшли представники цехів, які хотіли отримати найкращих, було навіть телебачення, – згадує Роман. – Ми, нещодавні випускники, розповідали про себе, презентували свої дипломні проєкти. Так я потрапив до мартенівського цеху. Там я отримав безцінний досвід. З вдячністю згадую своїх перших бригадирів-вчителів Миколи Соколова та Володимира Ганженка. З його сином, Павлом, ми працюємо разом. Я ремонтував так звані малі електромостові крани, їхню електрочастину. А коли потрапив у відрядження до конвертерного цеху, то попросився на ремонт великих кранів. «Нащо воно тобі? Там же найважче», – застерігав мене електрик цеху Руслан Марчук. А я дуже хотів навчитися. Мені було цікаво».

У 2011 році підприємство готувалося до знаменної події – вводу в експлуатацію машини безперервного лиття заготовок у конвертерному цеху. Набирався штат робітників – технологів, електриків, механіків, енергетиків. Запрошували охочих з інших цехів. І Роман вирішив спробувати.

«Ми знали, що устаткування нове, сучасне, і багато хто хотів працювати саме з ним, – говорить Роман. – Була черга, конкурс на кожне місце. Мене взяли. Устаткування ще монтувалося, ми спостерігали за процесом, намагалися зрозуміти будову, принципи роботи, особливості, вчилися. Здавалося, наче все розуміємо, але потім ще довелося не раз впертися лобом, як то кажуть, поки розібралися. Спілкувалися з іноземними фахівцями компанії Siemens, отримували цінний досвід, який потім згодився. Було дуже цікаво, але дуже важко. Фактично, довелося перенавчатися, бо релейно-контакторні схеми у мартені суттєво відрізняються від частотних перетворювачів у ВБРС. Електроустаткування економніше, безпечніше, захисти спрацьовують швидше і практично безвідмовно».

Зараз Роман Гаєвський працює черговим електромонтером, а значить, він не спеціалізується на ремонтах певного виду електроустаткування, а ремонтує його все – від високовольтного обладнання печі до електрочастини рольгангів чи підйомних кранів.

«Мені подобається моя робота, – каже Роман. – Вона цікава, різноманітна, динамічна. А працювати за конвеєрним принципом, коли монотонно робиш одне й те ж, я б довго не зміг, я себе знаю. У нас чудовий колектив. Взаємодіємо з механіками, енергетиками, допомагаємо одне одному. Дні народження часто відзначаємо разом, або збираємося, коли наші мобілізовані товариші-колеги приїздять у відпустки. А ще маємо нормальне начальство, що ставиться з повагою, може допомогти підказати, і це важливо.

От тільки роботи дуже багато, а людей не дуже. Зараз нас у бригаді двоє – я та Василь Феденко. У нас повне порозуміння, чималий досвід, але рук не вистачає. Тож запрошуємо завзятих, небайдужих у свою команду. Бажано, щоб людина була у формі, бо доводиться багато переміщуватися, підійматися на крани тощо, та часто треба миттєво вирішувати ситуації, бо ж розливання безперервне, тому ремонтувати треба швидко. Нудно не буде, обіцяю. А ще у нас можна отримати безцінний досвід, якого ніде більше не знайдеш. Того, що вміємо, навчимо. Ми також сюди не професорами прийшли».