Недалечко від Олексієвого будинку височіли гори-відвали – невід’ємна складова криворізького ландшафту. На відвалах працювали екскаватори. Самі немаленькі, хлопчакам вони здавалися просто гігантськими. Цілодобово гарчали, як невтомні звірі, і наполегливо робили свою справу. Юні шукачі пригод навідувалися на відвали, і дядьки з добрими очима та великими натрудженими руками пускали їх до кабіни, навіть інколи катали. Звичайно ж зараз Олексій розуміє, що це було небезпечно і неправильно, але тоді все здавалося неперевершеним і фантастичним. І у Олексія з’явилася мрія.

«Так, з тієї пори я не уявляв себе ніким іншим, як керманичем чарівного гіганта – короля відвалів! – усміхається машиніст екскаватора рудоуправління гірничого департаменту «АрселорМіттал Кривий Ріг» Олексій Архипов. – Але так склалися обставини, що пішов вчитися на зварника. На наше підприємство прийшов одразу після училища. Потім була військова служба, і знову повернувся. Наша бригада ремонтувала бурові верстати. Робота непересічна. Товщина металу, високі вимоги до якості зварних швів, часто доводилося зварювати метал у важкодоступних місцях. Школу я пройшов неабияку. Та й вчителі були фахові. Чого вартий лише Федір Івко – один з найкращих на комбінаті. Але моя мрія нікуди не поділася».

Олексій згадує, що найприємнішими були робочі зміни, коли бригаду перекидали з бурових верстатів на екскаватори. А за кілька років доля дала йому шанс, і він вивчився на помічника машиніста… Так, саме машиніста екскаватора! Ще ніколи він не був таким близьким до своєї заповітної мрії.

«Техніку я любив змалечку. У мене були велосипед, мопед, потім мотоцикл. Сам ремонтував, але більш до вподоби було керувати нею, – згадує Олексій. – Так от помічник – це більше про обслуговування техніки, а керує екскаватором саме машиніст. Тож я уважно придивлявся, як працює досвідчений Олександр Дмитрович Самойленко, як він вправно кермує, як легко, неначе граючись, вантажить руду. Згодом і мені пощастило спробувати. То був дуже відповідальний момент, але я впорався з хвилюванням і почувався щасливим. А менш ніж за три роки я таки став  машиністом. Моя мрія здійснилася!».

Олексій професійно зростав, і згодом став одним з кращих машиністів екскаватора у гірничому департаменті. Зараз він керує одним з найсучасніших наших екскаваторів, японської фірми «Komatsu», одного зі світових лідерів у виробництві гірничої техніки. Причому сам екскаватор зроблений у Німеччині. Японсько-німецька техніка – що може бути кращим, надійнішим?

«Це дуже крута техніка. Екскаватор важить 280 тонн і має ківш об’ємом 12 кубічних метрів. І керувати такою могутньою технікою, відчувати, як вона тебе слухається – це неймовірне задоволення! – ділиться враженнями Олексій Архипов. – У кабіні – як у невеличкому зорельоті з фантастичних фільмів. Джойстик і кнопки замість важелів, дисплей, на який виводяться всі необхідні мені параметри, монітор, на якому я бачу зображення з камер, які розміщені на екскаваторі, і дозволяють бачити простір навколо на 360 градусів. А це – зручність керування, і головне – безпека. А ще є обігрів та кліматконтроль. Тож температура на борту мого «зорельоту»  – оптимальні для мене 26 градусів».

Щозміни Олексій вантажить мільйони кілограмів руди й розкривних порід. Його рекорд за зміну – 99 ходок, тобто 99 завантажених 130-тонних самоскидів. А це 13 тисяч тонн гірської породи! Але це, як то кажуть, лише вершина айсберга.

«Так, відвантаження – це лише частина тієї величезної роботи, яку виконують наші екскаватори, – говорить змінний майстер РУ ГД Денис Опарастюк. – Фактично весь кар’єр – дороги, горизонти, заїзди, зумпфи – все це , перш за все, формують наші екскаватори та їхні машиністи. Я як майстер, планую і організовую цей процес. Це непросто. Адже, треба все передбачити, покроково все прорахувати. Але якщо є такі вправні екскаваторники, як Архипов, Трегубов та інші, то моє завдання значно полегшується. Та й на контроль витрачається менше часу, бо коли за роботу беруться такі люди, то воно буде виконано якнайкраще, можна не перевіряти. Недаремно ж саме нашій другій бригаді керівництво довіряє найскладніше. І клас нашої зміни, її авторитет якраз і тримаються на таких фахівцях, як Олексій Архипов».