Гостинці, в’язані гачком та серцем
Їм не треба довго думати, що подарувати своїм рідним на зимові свята. Вони беруть нитки, спиці, гачок, тканину, додають трохи фантазії, позитиву, доброї енергетики, і виготовляють ляльки, серветки, ялинкові прикраси. Серед таких майстринь – ветерани нашого підприємства Галина Денисенко та Людмила Рашавець.
Виготовляють красу з добром та піснею
В’язати Галина Денисенко вміла ще з юності. Це захоплення її виручало ще за радянських часів, коли красивий одяг був дефіцитом. Вона виготовляла собі (а згодом і всій своїй родині) різноманітні светрики, джемпери, сукні, спідниці, комірці та навіть взуття для доньки, яка займалася бальними танцями.
А от іграшки та інші красиві речі виготовляти почала вже на пенсії, після років праці дозувальницею агломераційного цеху № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«Все це завдяки тому, що я потрапила в дуже творчий жіночий колектив «Троянда», який майже на сто відсотків складається із жінок-ветеранок нашого підприємства, – розповідає Галина Василівна. – Там ми навчилися вишивати, створювати святкові листівки, робити мотанки та гарно прикрашати їх, виготовляти з матеріалу подушечки для голок, а із паперу – дуже красиві серветки тощо. А творити нове нам завжди допомагають гарні українські пісні. Вони додатково заряджають позитивом наші речі, які робляться з великою душею. А щоб ця енергетика йшла далі і заряджала інших, ми усі ці вироби даруємо іншим людям. З початку війни ми робимо багато речей для наших захисників. Це шкарпетки, шарфи, рукавиці. Зараз готуємося виготовляти для них невеличкі подушки, на які зручно спиратися, або підкладати їх під голову, ноги, руки у польових умовах. Це подарунки нашим хлопчикам на новорічні свята».
Для онуків та для душі
Людмила Рашавець тримає у руках ляльку, вив’язану власноруч. Її вона створила для своїх онуків. Виготовлення ляльки так зацікавило діток, що вони вже й самі намагаються зробити щось схоже. Тож Людмила Іванівна проводить для них корисні майстер-класи з рукоділля.
«Все життя я в’язала шкарпетки та інші теплі речі для своєї родини, а от до іграшок руки дійшли вже на пенсії, – говорить Людмила Рашавець. – Колись я працювала шихтувальницею, машиністом пневмотранспорту, фахівчинею технічного відділу. Турбот було безліч. Думала, що на пенсії відпочину. Але домашні справи тільки додали тонусу – і це добре. Онуки приносять мені радість та надихають на творчість. Для них і стараюся. Були їм подаруночки на Миколайчика».
Ляльки Людмила Іванівна вив’язує спицями і гачком. Оздоблює їх кольоровими нитками, ґудзиками, намистинками, блискітками. Виготовлення ляльки – процес тривалий, може тривати від двох тижнів і довше. Та вдома ця краса живе недовго, бо, як і інші майстрині, Людмила Рашавець дарує свої вироби іншим людям.
Крім іграшок, майстриня виготовляє ажурні закладки для книжок, вив’язує чохли для телефону та для зарядних пристроїв. А ще – робить ялинкові іграшки, щоб на кожні Різдво та Новий Рік прикрашати ялинку унікальними речами, зробленими з любов’ю.
