Це фото вірша, написаного на аркуші паперу від звичайного зошита, «Металургу» передав наш колега, працівник підприємства із позивним Лєший, який зараз боронить Україну.  

На початку війни Лєший (за зрозумілих причин справжнє ім’я ми не публікуємо) добровольцем записався до Тероборони, тому що вважає, якщо маєш військові навички, то вони обов’язково мають стати в нагоді там, де це зараз дуже потрібно.

«Саме тому і пішов захищати рідну землю. До речі, там, де я зараз воюю, багато працівників нашого підприємства. Ми усі передаємо привіт нашім колегам. Ви стоїте на передовій трудового фронту. А ми налаштовані на те, щоб якнайскоріше вигнати окупантів – подалі від нашого міста і з України загалом», – говорить Лєший.

Вірші він пише давно. В них – емоції від побаченого, пережитого. Зараз рядки складати доводиться між бойовими діями, записує їх ручкою, на аркуші учнівського паперу. З початку війни віршів вже назбиралося багато, але зошит з ними, на жаль, згорів. Втім, Лєший каже, що не сумує над цим. «Все можна відновити, головне зараз визволити нашу країну, – каже він. – А потім буде і творчість і звичайна робота – налагоджувати та відбудовувати зруйноване. Слава Україні!»

Готували нас доцільно,
Щоб стріляли ми прицільно,
Щоб ішла про Кривбас слава
І до ворога дістала.

І щоб ворог нас боявся
І над нами не сміявся,
Щоб тікав звідсіль і всюди,
Криворіжці – сильні люди!

«Лєший»